Сьогодні річниця загибелі Захисника України, нашого земляка, Плєтоса Олексія Вікторовича, минає рік від дня, коли наша громада втратила мужнього воїна, справжнього патріота.
У той страшний день, 27 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка, Мар’їнської міської громади, Донецької області, він віддав своє життя за свободу та незалежність України. Деякий час вважався зниклим безвісти, однак у березні його загибель була підтверджена.
Народився Олексій 20 липня 1988 року в місті Кишинів, а згодом разом із родиною переїхав до села Введенка. Тут він навчався, зростав, мріяв і формувався як особистість. Після школи здобув професії слюсаря та географа, працював у рідному краї. З квітня 2015 року присвятив себе педагогічній діяльності у Введенському НВК, де його знали як чесного, доброго, справедливого та відданого своїй справі вчителя.
З початком повномасштабної війни Олексій, маючи попередній військовий досвід, став до лав Збройних Сил України у званні лейтенанта. Він сумлінно й професійно виконував свій обов’язок, до останнього залишаючись вірним присязі та рідній землі.
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю нашого земляка. Його життя та подвиг — приклад мужності й любові до Батьківщини, який назавжди залишиться в серцях громади.
Вдома на нього чекали батьки, сестра, дружина та двоє донечок. Їхній біль — це наш спільний біль. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Світла пам’ять і вічна слава Герою України!
Герої не вмирають!