Національна соціальна сервісна служба України
Безбар’єрність — це концепція, що передбачає створення умов, у яких всі люди, незалежно від їхніх фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей, мають рівний доступ до різних аспектів суспільного життя. Це шлях до створення комфортного середовища, де немає обмежень і кожна людина має можливість реалізувати свій потенціал.
У різні періоди життя кожен із нас може стикнутися з бар’єрами — фізичними (незручна інфраструктура), психологічними (упередження та стереотипи), економічними (несправедлива оплата чи відмова в роботі), інформаційними (незрозуміла відповідь на запит), цифровими (відсутність інтернету в сільській місцевості) тощо.
Повномасштабна війна загострила важливість доступності у всіх сферах суспільства й збільшила запит на безбар’єрні рішення. Це стосується зокрема умов евакуації, доступу до укриттів, економічної та соціальної підтримки, зручних і доступних послуг, адаптації ветеранів та ветеранок до цивільного життя.
Створення безбар’єрного простору:
- для людей з інвалідністю це забезпечення їхньої можливісті вільно пересуватися, навчатися, працювати та брати участь у житті громади;
- для всіх членів суспільства це коли переваги безбар'єрності відчувають усі, адже це робить простір більш зручним, безпечним та доступним, враховуючи потреби як молоді, так і людей похилого віку;
- для держави та суспільства це створення більш інклюзивного, справедливого та сильного суспільства, що сприяє всебічному розвитку.
РЕАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ЗІ СТВОРЕННЯ БЕЗБАРʼЄРНОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ